Інформація для авторів

     ПРОЦЕС ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
     Перелік матеріалів, що подаються авторами до редакції:
     - заявка на друк статті (відомості про авторів);
      - стаття;
     - рецензія на статтю (виключно доктора наук).
     Паперовий варіант усіх вищезазначених документів надсилається листом на поштову адресу редакції (у 2 примірниках). 
     Електронний варіант документів надсилається на електронну пошту редакції naukovec2012@ukr.net. Назвою файлу буде прізвище першого автора, транслітероване латиницею (напр. Petrov_Zaiavka; Petrov_Stattia; Petrov_Recenziia). Заявка на друк та стаття подаються у форматі Word; рецензія – повнокольорова сканер-копія.
     Кожен рукопис, надісланий до редакції журналу для публікації, насамперед переглядає редактор. На етапі попереднього розгляду він оцінює оригінальність роботи, її загальний науковий рівень, грамотність викладу, відповідність проблематиці видання, а також перевіряє текст через систему Антиплагіат. Рукописи, які відповідають напряму видання, основним критеріям наукової якості та повного технічного оформлення, підлягають науковому рецензуванню.
     Статті, що не відповідають наведеним нижче вимогам та інструкціям, повертаються автору (-ам) із рекомендаціями на доопрацювання. У разі відмови автора (-ів) усунути недоліки чи їхнього не усунення у визначений термін співпраця з автором (-ами) з приводу публікації матеріалів припиняється.
     Редакція залишає за собою право змінювати назву статті, скорочувати її обсяг, вносити редакційні правки (технічне, літературне та наукове редагування). Редакція не роз’яснює позицію членів редакційної колегії щодо причин відхилення статті. Редакція має право відмовити в публікації поданих матеріалів.
 
     РУБРИКИ ЗБІРНИКА
     Агрохімія та ґрунтознавство
     Землеробство
     Захист рослин
     Рослинництво
     Переробка та зберігання продукції рослинництва
     Селекція та насінництво
     Біотехнологія
     Біоенергетика та біопаливо
 
     ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ
     1. Для опублікування приймають оригінальні статті, в яких висвітлено результати не менш як дворічних наукових досліджень зі статистичною обробкою даних, що мають теоретичне та/чи практичне значення, є актуальними для сільського господарства та раніше не були опубліковані. Статті мають містити лише найновіші експериментальні дані (за останні 5–7 років).
     2. Статті оглядового характеру приймають за авторства провідних українських та зарубіжних учених, визнаних фахівців у своїй галузі, як правило, докторів наук.
     3. Збірник не є засобом для публікації патентів, авторських свідоцтв, винаходів, інших об’єктів інтелектуальної власності, ідейних пропозицій та дописів, науково-популярних статей тощо.
     4.  Статті подають українською або російською/англійською (лише для іноземних авторів) мовою.
     5. Обсяг статті – від 10 до 15 сторінок формату А4, включаючи анотації, таблиці, рисунки та бібліографічні списки. Сторінки не нумерують. Якщо стаття містить вагомі наукові результати, за рішенням редакційної колегії її обсяг може бути збільшено.
     6. Авторів – не більше чотирьох;
     7. Поля: ліве – 3 см, праве – 1,5 см, верхнє та нижнє – по 2 см, шрифт – Times New Roman, кегль – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5 см, абзацний відступ – 1,25 см, без інтервалу між абзацами. Автоматичне розставлення переносів заборонено.
     8. Скорочення, крім загальноприйнятих, не допускаються ні в тексті, ні в таблицях. Зверніть увагу, що млн, млрд, грн потрібно писати без крапки в кінці, тоді як тис. – з крапкою. Абревіатури розшифровують після першого використання і залишають незмінними по всьому тексту.
     9. Обов’язковим є використання в тексті тире, а не дефіса, зокрема між цифрами на означення кількісних меж від…до (наприклад, 10–15 тонн). Між ініціалами та прізвищем (наприклад, Іваненко І. І.), цифрами та одиницями виміру (наприклад, 10 кг, 23 °С), датами (наприклад, 2016 р., ХХ ст.), а також в назвах населених пунктів (наприклад, м. Київ) потрібно ставити нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл). У разі написання скорочень (наприклад, 90‑ті рр.) ставиться нерозривний дефіс (Ctrl+Shift+дефіс). Лапки – виключно фігурні («…»), в англійському тексті – звичайні (“…”).
     10. Назви сортів та гібридів беруть в одинарні лапки (‘…’). Назви зарубіжних сортів і гібридів, у т. ч. і російських, пишуть виключно мовою оригіналу.
     11. Перша згадка у тексті будь-якого живого організму має супроводжуватися повною науковою (латинською) назвою, за подальшого згадування назву роду подають скорочено. Наприклад, Triticum aestivum L. та T. aestivum L. відповідно. Зверніть увагу, що латинські назви родів та видів виділяють курсивом, а всі інші таксони (тобто родина й вище) та скорочене прізвище автора (напр.,  L. – Linnaeus) – звичайним прямим шрифтом.
     12. Урожайність сільськогосподарських культур вказують виключно в т/га.
 
     Виклад матеріалу статті має бути послідовним, логічно завершеним, із чіткими формулюваннями. Мова тексту має відповідати літературним нормам, бути професійною та лаконічною. Автор зобов’язаний забезпечити високий науковий рівень викладеного матеріалу, повноту й системність висвітлення питання, достовірність результатів і наведених даних, правильність цитувань та посилань на літературні джерела. Переклад анотації на англійську мову має бути здійснений виключно професійним перекладачем.
 
     СТРУКТУРА СТАТТІ (згідно з вимогами МОН України до наукових статей)
     Основні розділи:
     – постановка проблеми (опис проблеми, яку аналізують, у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями);
     – аналіз останніх досліджень і публікацій (в яких започатковано розв’язання проблеми і на які спирається автор, виділення нерозв’язаних раніше частин загальної проблеми, яким присвячена означена стаття);
     – мета статті;
     – матеріали та методика досліджень (у тексті оглядової статті цей розділ можна пропустити);
     – результати досліджень (з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів);
     – висновки (підсумки дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі; висновки мають відповідати Меті).
 
     ОФОРМЛЕННЯ ТАБЛИЦЬ І РИСУНКІВ
     Таблиці та рисунки повинні мати заголовок і порядковий номер. Розміщують їх після першого посилання на них у тексті. Посилання на таблицю наводять у дужках (табл. 1). Безпосередньо перед назвою таблицю підписують: Таблиця 1 (курсивом з виключкою справа на сторінці без крапки після її номера), з наступного рядка пишуть назву таблиці напівжирним шрифтом з виключкою по центру сторінки, після назви таблиці крапку не ставлять. Назви граф таблиці мають бути короткими та розміщеними по горизонталі. Примітки до таблиць розміщують безпосередньо під ними меншим кеглем. Допускається зменшення розміру шрифту в таблицях до 12 пт.
     Ілюстрації мають бути чіткими, зображення (фото) – контрастними. Рисунок нумерують, роблять пробіл і підписують внизу меншим кеглем, вирівнюючи текст по центру сторінки напівжирним шрифтом (Рис. 1.), після назви рисунка крапку не ставлять. Текст на рисунку друкують 12 кеглем. Усі громіздкі написи на рисунку замінюють цифровими або літерними позначеннями, а пояснення їх виносять у підпис під рисунком. Рисунки не мають повторювати інформацію, наведену в таблицях.
     Оригінали всіх наявних у статті графіків, діаграм та фото додатково надсилають окремими файлами: фото – у форматі  JPЕG, графіки – у файлі Exel з усіма даними, на основі яких їх створювали.
 
     ОФОРМЛЕННЯ АНОТАЦІЙ (РЕЗЮМЕ)
     Авторські анотації (резюме) до наукових статей подають трьома мовами – українською, російською та англійською. Обсяг – від 1800 до 2000 знаків (без врахування пробілів). Обов’язковою є така структура анотації: Мета, Методи, Результати та Висновки (російською – Цель, Методы, Результаты, Выводы; англійською Purpose, Methods, Results, Conclusions).
     Також до анотації додають: на початку – УДК, прізвище та ініціали автора(-ів), назва статті, назва установи, де працює автор, та її повна поштова адреса; в кінці – ключові слова.
 
     КЛЮЧОВІ СЛОВА
     До анотації обов’язково додають 4–6 ключових слів чи словосполучень, жодне з яких не дублює слова з назви статті.
     Наприклад, якщо назва статті звучить як «Формування продуктивності нових гібридів буряків цукрових залежно від прийомів сортової агротехніки», то серед ключових слів доцільно буде вказати такі: врожайність, цукристість коренеплодів, збір цукру, показники технологічної якості, норма висіву насіння, строки сівби, види й норми добрив та ін., тобто найхарактерніші показники культури, які визначали в дослідженнях, а також чинники впливу на них. У деяких випадках, залежно від тематики статті, сюди також можна додати й інші слова, наприклад, це можуть бути методи дослідження та ін.
 
     ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ
     Наявність списку літератури для статті є обов’язковою.
     Список літератури має складатися з двох частин:
     1) Використана література – джерела мовою оригіналу, оформлені відповідно до чинного ДСТУ 8302:2015;
     2) References – ті самі джерела, але англійською мовою, оформлені за міжнародним бібліографічним стандартом АРА.
     Файл з прикладами оформлення списків літератури можна завантажити знизу сторінки.
     Основі вимоги:
     – список використаної літератури має містити не менше ніж 10 джерел, переважно за останні 3–5 років. Обов’язковою є наявність посилань на сучасні публікації іноземних авторів з DOI;
     – список формується виключно в порядку появи посилань у тексті;
     – посилання в тексті на літературу подавати в квадратних дужках з позначенням порядкового номера цитованого видання відповідно до бібліографії;
     – всі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела;
     – якщо в огляді літератури або далі по тексту Ви посилаєтесь на прізвище вченого, то його публікація має бути в загальному списку використаних джерел;
     – вторинне цитування не дозволяється! Якщо Ви цитуєте Петренка І. І., то посилання має бути саме на нього, а не на автора, який читав Петренка І. І.;
     – посилання на підручники та науково-популярну літературу є неприйнятними;
     – посилання на власні публікації є небажаними і допускаються лише в разі крайньої потреби (не більше двох джерел);
     – автоматична нумерація списку заборонена.
 
     Під час оформлення списку References транслітерувати інформацію потрібно згідно з постановою КМУ від 27.01.2010 №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» або вимогами системи BGN/PCGN (для російської мови).
     Для транслітерації з української мови можна скористатися сервісом http://translit.kh.ua (обрати стандарт: Паспортний (КМУ 2010);
     з російської – сервісом http://translit.ru/  (обрати стандарт: BGN).
     Транслітерувати мови, які користуються латинською абеткою, не потрібно.
 
     ВИДАВНИЧЕ ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ
     – індекс УДК (шрифт – 14 пт, виключка – зліва);
     – через один рядокназва статті (не має перевищувати 160 знаків, включаючи проміжки між словами, має бути стислою та інформативною. Не вживайте таких зайвих слів, як «Вивчення...», «Деякі особливості…» та ін. Шрифт – напівжирний, 16 пт, виключка – зліва без абзацного відступу);
     – через один рядокпрізвища та ініціали всіх авторів (науковий ступінь, вчене звання та посаду авторів не вказують. Шрифт – напівжирний, 14 пт, виключка – зліва сторінки без абзацного відступу);
     – через один рядокназва і повна поштова адреса(-и) установи (установ), де працює(-ють) автор(-и), електронна пошта відповідального автора для листування (вказують: назву установи, вулицю, населений пункт (за необхідності – район, область), індекс, країну, е-mail. Шрифт – курсив, 12 пт, виключка – по ширині сторінки без абзацного відступу);
     – через один рядоканотація українською мовою (назви підрозділів виділяють напівжирним шрифтом у суцільному тексті, 14 пт, ключові слова – курсивом, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
     – через один рядокПостановка проблеми (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
     – через один рядокАналіз останніх досліджень та публікацій (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
     – через один рядокМета досліджень (назву розділу виділяють напівжирним курсивом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
     – через один рядокМатеріали та методика досліджень (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
     – через один рядокРезультати досліджень (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
     – через один рядокВисновки (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
     – через один рядокВикористана література (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
     – через один рядокReferences (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
     – через один рядоканотація російською мовою (назви підрозділів виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, ключові слова – курсивом, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
     – через один рядоканотація англійською мовою (назви підрозділів виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, ключові слова – курсивом, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом).
 
ФОРМИ (ЗРАЗКИ) ДОКУМЕНТІВ:
Відомості про авторів
Приклад оформлення статті (експериментальна)
Приклад оформлення статті (оглядова)
Вимоги до оформлення списків літератури
 
ШАНОВНІ АВТОРИ!
СТАТТІ, ЯКІ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗАЗНАЧЕНИМ ВИМОГАМ,
РЕДАКЦІЯ НЕ РЕЄСТРУЄ ТА НЕ ДОПУСКАЄ ДО НАУКОВОГО РЕЦЕНЗУВАННЯ